Богдан Хмельницький 1648-1657р.р.

  «Це була людина воістину варта звання гетьмана. Він не боявся біди, у найтяжчому становищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцним духом; з однако- вою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було, ні вдень ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали його, то він спав невеличку крихту часу і спав не на коштовних ліжках, а в постелі, що 238 до лиця воїну.  Він завжди першим кидався в бій і останнім повертався з битви. Маючи ці та до цих подібні достоїнства, зовсім не дивно,що він став переможцем та пострахом для ляхів, а мирянам припав до душі»    

Григорій Грябанка

Іван Мазепа 1687-1709 рр

" Він дуже поважний у козацькій країні, де народ загалом волелюбний і гордий, мало шанує тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою та розкішними прийняттями у своїй резиденції для ко­зацької старшини. Я був свідком одного прийняття, в якому багато дечого на польський зразок.

Розмова з цим принцом дуже приємна: має він ве­ликий досвід у політиці; на противагу москвичам, слідкує і знає, що діється в чужоземних країнах. Він по­казував мені свою зброю, одну з найкращих, що я ба­чив у житті, а також добірну бібліотеку, де багато ла­тинських книжок.

Кілька разів я дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну кон'юнктуру, але мушу признатися, що нічого певного від цього принца не міг витягнути. Належить він до тих людей, що воліють або зовсім мов­чати, або говорити й не сказати"

Жан де Балюз